БЕРЕЖІТЬСЯ СКАЗУ

Сказ (водобоязнь, гідрофобія)— гостре інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Збудником сказу є фільтрівний вірус.

    Сказ зараховано до особливо небезпечних хвороб.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці—41,4%) чи домашніх тварин (коти—21,8%, собаки—15,3%), а також сільськогосподарських тварин (20,2%).

Інкубаційний період сказу триває досить довго —у середньому 1—3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджені випадки одужання після прояву симптомів).

Хвороба має три періоди:

• Продромальний (період провісників)

Триває 1-3 дні. Супроводжується підвищенням температури до 37,2-37,3°С, пригніченим станом, поганим сном, безсонням, занепокоєнням хворого. Біль у місці укусу відчувається, навіть якщо рана зарубцювалась.

• Стадія порушення

Триває від 4 до 7 днів. Виражається в різко підвищеній чутливості до найменших подразнень органів чуття: яскраве світло, різні звуки, шум викликають судоми м'язів кінцівок. Хворі стають агресивними, буйними, з'являються галюцинації, марення, відчуття страху.

• Стадія паралічів

Настає параліч очних м'язів, нижніх кінцівок. Важкі паралітичні розлади дихання викликають смерть. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, зрідка 10-12 днів.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з'являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин. Боротьбу зі сказом ведуть так звані пастерівські станції та пункти.

Запам’ятайте, що поява диких тварин у населених пунктах, а особливо вдень – одна з характерних ознак захворювання їх на сказ.

Щорічно в Україні реєструється понад 100 тисяч осіб, що звернулись у медичні заклади з приводу укусів тваринами, з яких 60% отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом.

Найнебезпечніші укуси інфікованої тварини в голову, шию, кисті та пальці рук. При несвоєчасно проведених щепленнях, які здійснюються після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю.

Запам’ятайте: вірус сказу виділяється із слиною тварин за 10 днів до появи у них зовнішніх ознак захворювання. Тому можна заразитися і від нібито зовсім здорової тварини.

Якщо вас вкусила або обслинила підозріла тварина:

• негайно промити мильною водою місце укусу чи обслинення;
• навколо рани змастити йодом;
• якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу;
• ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота;
• за можливістю якнайшвидше звернутись в найближчу

медичну установу за допомогою;

• тварину ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів;
• постраждалому від укусу тварини проводиться повний курс щеплень (6 уколів) антирабічною вакциною, яка попереджує захворювання і врятовує життя;
• обслинений одяг забороняється замивати після укусу. Його необхідно обережно зняти, провітрити, висушити на вулиці і

випрасувати гарячою праскою або прокип’ятити;

• протягом 6 місяців не можна вживати алкогольні напої.

Пам’ятайте, що сказ – хвороба невиліковна! Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.

Криворізькі територіальні курси ЦЗ та БЖД  (І категорії)

Найбільший скарб кожної людини - її життя та здоров'я 

В разі надзвичайної ситуації одразу телефонуйте за номером Служби порятунку  «101»!

Ваше життя в Ваших руках!

Консультація для батьків на тему: «Діти і вогонь»

Більшість нещасних випадків з дітьми можна запобігти, передбачаючи все, що може зробити дитина, створивши необхідні умови для безпечної життєдіяльності. У рамках суспільного дошкільного виховання неможливо вирішити весь коло проблем, пов'язаних з безпекою дитини, тому велика роль у цьому питанні належить батькам. Сила і стійкість сімейних впливів пов'язана з тим, що вони постійні і тривалі, повторюються в різноманітних життєвих ситуаціях. У родині є об'єктивні можливості включення дітей у побутову господарську діяльність, де і купуються навички безпеки. Дітям дуже подобається повторювати дії дорослих - це допомагає їм самим відчути себе дорослими.

Чомусь притягальною силою володіє для дітей вогонь. Спостерігаючи за тим, як користуються вогнем старші - запалюють газову плиту, розводять вогонь у печі, спалюють сміття, -діти хочуть, щоб їм дали спробувати, скажімо, розпалити багаття або запалити сірник.

Якщо поблизу трапляється пожежа, дитину так і тягне піти подивитися на вогонь, тому дуже важливо, щоб діти запам'ятали з малих років: із вогнем погані жарти, так як він легко може вийти з-під контролю і стати по-справжньому небезпечним. Маленьким дітям не можна грати з запальничкою і сірниками: від однієї випала з рук запаленого сірника або спалахнув коробка станеться пожежа, який охопить килим, фіранки, меблі і, нарешті, всю квартиру, а переляканий дитина просто втече. Ось чому в руках маленьких дітей вогонь особливо небезпечний.

Коли дитини старшого дошкільного віку вчать поводитися з вогнем або коли він просто стоїть біля запаленої плити, поруч обов'язково повинен бути хто-небудь із старших і уважно спостерігати за ним, щоб не трапилося біди.

Треба пам'ятати, що причиною пожежі можуть стати не лише дитячі пустощі з сірниками, запальничками, свічками, але й несправна електропроводка, не вимкнений з електричної мережі електроприлад (чайник, праска, фен, телевізор).

Електричний струм, що змушує працювати прилади, - наш помічник, але він може бути небезпечним і навіть викликати пожежу. Запах горілої гуми, паруючий проводок, що нагріваються при роботі розетка і вилка, проскакивание іскри під час увімкнення та вимкнення вилки з розетки - все це може призвести до пожежі.

Ось деякі правила, які треба дотримуватися:

• Йдучи з дому, закрийте газові конфорки, вимкніть з розеток всі електроприлади, погасіть світло.
• Не користуйтеся несправними електроприладами і проводкою.
• Вставте заглушки на розетки.
• Не накривайте лампи і світильники тканиною або папером.
• Не дозволяйте дітям гратися біля новорічної ялинки з петардами, бенгальськими вогнями, хлопавками.
• Влаштовуйте феєрверки на вулиці подалі від житлових будинків.
• Не зберігайте на кухні легкозаймисті рідини (бензин, гас, лаки, фарби, ацетон, спирт, рідкі олії). Їх слід зберігати в спеціальних пляшках або банках в металевому шафі і подалі від вогню.
• Якщо в будинку є піч, то ввечері, перед сном, загасіть вогонь повністю.
• Не сушіть білизну над газовою плитою.

Між педагогами та батьками має бути повне взаєморозуміння, так як різні вимоги, що пред'являються дітям в дошкільному закладі і вдома, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресивність.

З допомогою гри вихователі пропонують дітям наступний алгоритм поведінки:

Якщо в будинку щось загорілося -

швидко піти або вибігти з кімнати або квартири, розповісти про це дорослим і просити їх зателефонувати за телефоном « 01», мамі на роботу;

подзвонити з телефону-автомата по телефону «01» і сказати, що в будинку пожежа, при цьому обов'язково треба назвати свою домашню адресу.

Якщо в квартирі багато диму -

низько пригнувшись, рухатися до дверей, прикриваючи ніс і рот мокрою хусткою, рушником; загорівся одяг - падати і, катаючись, збивати вогонь.

Батьки повинні навчити дітей користуватися цим телефоном. Це вміння може виникнути і закріпитися в процесі спеціального тренінгу, при цьому батьки не повинні забувати про профілактику хибних викликів.

Дії у разі виявлення вибухонебезпечного предмету

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати. Це не тільки бомби, снаряди, а й петарди, хлопавки, бенгальські вогні, ракетниці без яких не обходиться жодне новорічне свято.

Основними характерними ознаками, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою є наявність:

знаходження в місцях з масовим перебуванням людей (громадському транспорті) без нагляду валізи, пакунка, коробки тощо;

зовнішньої схожості з боєприпасами, навчально-імітаційними, сигнальними, освітлювальними та піротехнічними виробами;

антени з радіоприймальним пристроєм годинникового механізму або електронного таймера; 

запаху гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо;

елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;

сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо. 

Саморобні міни-пастки - міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу

Підозру повинні викликати: шум, що лунає від предмету, або дим, що йде від нього. Наявність джерел жвлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, крони, акумулятори)

ПРАВИЛА І ПОРЯДОК ПОВОДЖЕННЯ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПРЕДМЕТА АБО ВИБУХОВОГО ПРИСТРОЮ:

Не чіпати виявлений   вибухонебезпечний або   підозрілий предмет!  

Попередити про знахідку  інших людей. Відвести їх  на безпечну відстань.  

Не користуйся радіоелектронними

приладами поблизу виявленого предмета!

Відійди на безпечну відстань та негайно повідом про виявлення небезпечної знахідки за телефонами101 та 102.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Підходити, торкатися предмета та пересувати його; наносити удари (вдаряти по корпусу, а також одним предметом по іншому)!

Намагатися самостійно знешкодити предмет; робити спроби розбирання або розпилення.

Заливати його рідинами, засипати ґрунтом або намагатися чимось його накривати.

Кидати у вогнище, розводити багаття або палити поблизу вибухового предмета!

Знаходячись поблизу нього, палити, користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

НЕ ЗАЛИШАЙСЯ БАЙДУЖИМ ТА БУДЬ ЗАВЖДИ ПИЛЬНИМ

Звертайте увагу на підозрілих осіб з нетиповою поведінкою: 

• часто озирається і має при собі підозрілий вантаж (коробки, валізи тощо); 

• виявляє зацікавленість щодо роботи об’єктів газо-, водо-, тепло-, енергозабезпечення, інших важливих об’єктів; 

• знаходитись без явних на те причин біля залізничних мостів, автомобільних доріг, шляхопроводів та інших об’єктів із підозрілими предметами.

     Запам’ятайте прикмети підозрілих людей і негайно повідомте про це співробітників поліції .