Виходячи з того, що гра є найважливішою самостійною діяльністю дітей дошкільного віку, педагогічний колектив велику увагу приділяє організації ігрової діяльності, створенню умов для різних її видів. В кожній віковій групі, відповідно вимог програми, обладнано ігрові зони. Всі групи забезпечені наборами великого та настільного будівельного матеріалу, конструкторами. В групах є зони сюжетно-рольових, настільно-друкованих, театралізованих ігор. Відповідно віку дітей та вимог програми вихователями виготовлені дидактичні та розвиваючі ігри.

Ігрова діяльність планується і проводиться щоденно на протязі дня.

Всі вихователі майстерно вміють поєднувати вплив на розвиток гри, здійснювати виконання засобами гри навчально-виховних завдань і одночасно зберігати притаманні грі властивості.

Компетентність дітей в ігровій діяльності відповідає віку дітей та вимогам програми.

В молодшій дошкільній групі, діти добре володіють діями з сюжетно-образними іграшками, застосовують предмети-замінники, самостійно підбирають іграшки відповідно ігрового задуму. При допомозі дорослих створюють різні споруди з будівельного матеріалу та використовують їх в сюжетно-рольових іграх.

В середній дошкільній групі діти вміють обирати гру, добирати іграшки згідно власного задуму, творчо застосовувати знання про навколишнє в різних іграх.

В старшій дошкільній групі діти вміють організовувати самостійно різні види ігор: обрати тему гри, створювати предметно-ігрове середовище, розподіляти ролі, виконувати ігрові дії, використовуючи вміння, набуті під час різних видів діяльності.

Рівень сформованості ігрового партнерства також відповідає віку дітей. В молодших групах діти граються невеличкими групами (2-3, 3-4 дітей), доброзичливо відносяться одне до одного, дотримуються елементарних правил спільної гри ( діляться іграшками, по черзі виконують дії). В середніх групах діти організовуються для гри у більші ігрові мікро-групи (до 5 дітей). Діти більш самостійні у виборі партнера гри, в доборі іграшок, предметів-замінників. У спілкуванні з партнерами в грі виявляють увагу, дотримуються послідовності спільних дій. В старших групах діти вже об’єднуються в макроігрові групи на основі спільного задуму, дотримуються правил поведінки, зумовлених ігровим задумом, творчо поєднують сюжети різних ігор.

Організація ігор-інсценівок, театралізації та драматизації у ДНЗспрямоване на стимулювання дитячої творчості, відтворення ігрових образів, підтримання у дітей вигадки, фантазії, удосконалення інтонаційної виразності мовлення. Цьому сприяють наявність і використання в усіх вікових групах різних видів театрів, залучення дітей до організації і проведення лялькових вистав, драматизації казок, театралізації.

Вихователі спонукають дітей до самостійного придумування та розігрування казок, удосконалюють вміння розігрувати постановки, творче ставитись до самостійного створення та добору необхідної атрибутики, розміщення декорацій та реквізитів. Діти за допомогою вихователів оволоділи способами водіння ляльок в театрах різних видів – рукавички, пальчикового, тіньового, ляльок-маріонеток.

Велика увага  приділяється проведенню українських народних, хороводних та календарно-обрядних ігор. Вихователі знайомлять дітей з народними звичаями, спонукають до вільного використання примовок, закличок, мирилок, лічилок, збагачують запас скоромовок у дитячому мовленні, збуджують бажання чітко промовляти скоромовки, знайомлять з українськими народними загадками.

В процесі підготовки і проведення хороводів і ігор збагачується словниковий запас дітей, виразність мови, удосконалюється діалогічне мовлення, розвивається пластика.

Навчання дітей мови і мовлення в дошкільному закладі спрямоване на формування лексичних, фонетичних, граматичних та комунікаційних знань та вмінь. Педагоги ДНЗ добре знають вимоги програми з розділу ,,Мовленнєве спілкування” і в процесі занять комплексно вирішують всі мовні завдання: розвиток зв’язної мови, звукової культури, формування словника та граматично правильної мови. Вирішення цих завдань здійснюється і на заняттях та гуртковій роботі «Маленькі казкарі» з художньої літератури. Вихователі ретельно готуються до занять, чітко визначають мовні завдання, продумують методи і прийоми необхідні для засвоєння дітьми програмових вимог та здійснення мовної практики дітей, готують необхідні наочні посібники. Основними напрямками роботи над вихованням звукової культури мови є розвиток артикуляційного апарату, фонематичного слуху, елементів звукового аналізу слів, мовного дихання, вироблення інтонаційної виразності мовлення. Словникова робота проводиться згідно з тематичним принципом збагачення словника. Для формування граматично правильної мови вихователями використовуються різноманітні дидактичні ігри і вправи. Як один з методів формування знань з граматичної будови мови використовується розповіді, складені вихователями чи самими дітьми. Закріплюються граматичні форми за допомогою малих жанрів фольклору, текстів художніх творів, віршів. У ДНЗ особлива увага при роботі над розвитком зв’язного мовлення приділяється складанню сюжетної описової розповіді, розвиткові діалогічного мовлення та естетичних засад спілкування в усіх вікових групах. Для цього використовуються бесіди, ігри, інсценізації, сюжетно-рольові та дидактичні ігри. Розвиткові монологічного мовлення сприяють розповіді за сюжетними картинками, переказування художніх творів, розповіді за опорним словом, складання казок, описових загадок, розв’язання логічних задач з математики. Завдання з розвитку зв’язного мовлення дошкільників успішно вирішується на заняттях з усіх розділів програми. Вихованці вміють говорити чітко, виразно, правильно спілкуватися між собою і дорослими, дотримуючись правил ввічливості, передають інтонацію прохання, запитання, радість, сум, осуд. Дошкільники вміють переказувати, розповідати напам’ять, відповідно інтонувати вірші, фантазувати. Мовленнєва діяльність в дитячому закладі не обмежується лише спеціально організованими заняттями, а й розгортають її в повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, індивідуальної роботи, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, а також включають в предметну, ігрову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність. Заняття з мовленнєвого розвитку інтегрують з іншими розділами програми: ,,Рідна природа”, ,,Дитина інавколишній світ”. За результатами атестаційної експертизи кількість балів становить, що відповідає високому рівню.

Для навчання дошкільників математиці в ДНЗстворена необхідна база: є демонстраційний і роздатковий матеріал; руками педагогів виготовлені багаточисленні змістовні посібники, розроблені дидактичні ігри і вправи. У всіх групах є сприятливі умови для розвитку пізнавальної активності, логічного мислення, математичних здібностей кожної дитини. Вихователі чітко планують завдання з даного розділу, підбирають відповідно віку та рівня розвитку дітей. Педагоги володіють методикою ознайомлення дітей з математичними поняттями, вміло використовують різні методичні прийоми для активізації розумової діяльності дітей. Вихователі виховують у дітей інтерес до математичних завдань, зацікавлюють дотепними іграшками, логічними задачами. На контрольних заняттях діти усіх вікових груп показали високий рівень засвоєння програмового матеріалу. Поєднуючи словесні, наочні і практичні методи навчання, вихователі дають можливість дошкільнятам залучати до засвоєння математичного матеріалу всі види чуттєвого сприймання і тим самим організовують навчання без перевантаження, з врахуванням індивідуальних особливостей та рівня розвитку дітей, підтримують активний інтерес, бажання навчатись в школі. Дуже подобається дітям, коли на заняттях і у побуті використовують елементи народної математики. Більшість дітей на заняттях уважні, зосереджені, старанно виконують вказівки вихователів, відповідають по виклику. Вони впевнено виконують всі завдання, систематизують та групують предмети за певними ознаками, знаходять геометричні фігури на намальованих моделях, лічать в межах 10 від будь-якого числа в прямому і зворотньому напрямку, працюють в зошитах з друкованою основою. Педагоги навчають навичок самоперевірки та взаємоперевірки. Систематично вихователями груп планується індивідуальна робота з дітьми щодо засвоєння елементарних математичних уявлень, проводяться інтегровані заняття.

Оскільки заняття з зображувальної діяльності відіграють важливу роль у розвитку творчої особистості, то у ДНЗ проводиться велика робота, щоб викликати у дошкільнят захоплення рукотворною красою, розвинути художні здібності, сформувати практичні вміння, завдяки яким втілюються в життя естетичні задуми. В методичному кабінеті і в групах оформлено куточки народного декоративно-прикладного мистецтва, зібрано матеріал для ліплення, аплікації, малювання. Аналіз занять, планів навчально-виховної роботи та дитячих робіт свідчать про дотримання педагогами вимог програми з малювання, ліплення, аплікації. Діти всіх груп створюють предметні, сюжетні, декоративні роботи з натури, по пам’яті, за уявою; проявляють позитивні емоції під час сприймання творів мистецтва, об’єктів та явищ навколишньої дійсності і виражають свої відношення до них в роботі з малювання, ліплення, аплікації; вміють працювати олівцями, фарбами, глиною, ножицями. Вихователі допомагають дітям осягнути розмаїття форм і барв у довкіллі, відтворити сприйняте у своїй уяві і передавати враження на аркуші паперу, у ліплених виробах. Виконують роботи, використовуючи усталені способи зображувальної діяльності й нетрадиційні – так звану кляксографію, графіку, малювання пальцем по вологому папері, свічкою тощо. Педагоги, враховуючивікові особливості та індивідуальні здібності дітей, намагаються так організувати їхню роботу, щоб заняття не перетворювалось на механічне копіювання зразків, а розвивали уяву, фантазію, живили бажання вигадувати, щось нове, цікаве. Систематичне проведення гурткової роботи з зображувальної діяльності «Чарівна Палітра» дає змогу дітям опановувати потрібні навички, уміння, щоб відтворити образ у малюнку, ліпці, аплікації. І чим менші діти, тим частіше використовується ігрові ситуації, пісні, загадки, вірші, епізоди різних видів театру, що викликають позитивні емоції, інтерес до зображувального. Вихователь проявляє велике терпіння і винахідливість, щоб викликати у дітей бажання творити, спонукати малюків перетворюватися в активних співучасників творчого процесу; створює такі педагогічні ситуації, які передбачають спільні зображувальні дії, ставлять дітей перед необхідністю діяти разом з вихователем для досягнення спільної мети. Вихователь середньої групи часто пропонує дітям уявити себе художниками, які пишуть картину, народними майстрами або умільцями декоративного мистецтва, які працюють в художніх майстернях. Це сприяє тому, що діти стараються зробити роботу як найкраще та й ще самостійно. У старшій групі пробуджується у дітей інтерес до самостійного розв’язання деяких творчих завдань, створюючи різні пошукові ситуації, а малюючи по вологому папері пальчиками, умоченими у фарбу, діти вчаться поєднувати кольори для створення візерунків та декоративних оздоб. Така робота значно підвищує їхню активність у пізнанні природного різнобарв’я. У кожній групі оформлено місце для самостійної художньої діяльності, де, окрім стандартного обладнання та матеріалів, зосереджені матеріали тривалого користування ( клаптики тканини, лінолеуму, стрічки, колажні матеріали, природні барвники...). Там діти мають можливість працювати в центрі мистецької діяльності кожного дня і за власним бажанням. Педагоги не обмежують дітей в кількості робіт, а лише заохочують і стимулюють інтерес до мистецтва. У ДНЗ організована постійно діюча виставка дитячих робіт,,Світ очима дітей”, яку можуть розглядати всі вихованці, батьки, працівники дитячого садка. Це допомагає дітям відчути, що їх творчість радує не лише їх самих, а й оточуючих людей.

У ДНЗ  створені умови для музичного виховання: є музична зала з фортепіано, є в наявності дитячі інструменти, музичний центр, що сприяє залученню дітей до чарівного світу музики. Музичний керівник Григор*єва.О.Є., застосовуючи традиційні та новітні методи і прийоми музичного виховання, навчання та розвитку, викликає у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища, до сприймання впізнавання у музиці різних настроїв. Вчить дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою. Відповідно до вікових можливостей підводить дітей до розрізнення музичних жанрів: колискова, марш, танець. В комплексі працює над розвитком слуху, голосу, музично-ритмічні рухи. Аналіз занять показав, що діти засвоїли програмовий матеріал. Діти молодшого дошкільного віку вміють розрізняти звучання контрастних за тембром інструментів, співають у діапазоні ре – ля, додержуються темпу пісні, реагують рухами на зміни в темпі музики, виконують фізичні рухи з предметами в парі, в колі, врозтіч. Діти середнього дошкільного віку розрізняють звучання близьких за тембром музичних інструментів, розрізняють твори за темпом та динамікою звучання, впізнають та називають знайомі музичні твори, співають в діапазоні ре-сі, відображають рухами своє розуміння твору та створених музикою образів. Діти старшого дошкільного віку розрізняють твори за жанрами та видами, мають поняття про структуру музичного твору, ознайомлені з творчістю композиторів М.Глінки, М.Лисенка, П.Чайковського, А.Філіпченка, Ю.Михайленко, Я.Степового. Намагаються чисто інтонувати в діапазоні ре-сі, самостійно, ритмічно рухатись відповідно до характеру музики, володіють елементарними навичками гри на дитячих музичних інструментах. На кожному занятті створюється лагідна, приємна для кожної дитини атмосфера, яка допомагає увійти їй у чарівний світ музично-естетичних образів і почуттів, сприяє прилученню дитини до музики з молодшого дошкільного віку.

Важливим завданням у роботі дошкільного закладу на навчальний рік є здійснення комплексного підходу розв’язання проблеми зміцнення здоров’я дітей, забезпечення їх всебічного розвитку через активні форми фізично-оздоровчої роботи. Зокрема, одна з педрад присвячена організації фізкультурно-оздоровчій роботі в ДНЗ ( Тема: ,,Сила, спритність, витривалість”). Ефективності різноманітних форм методичної, медичної оздоровчо-профілактичної роботи та моніторингу з питань зміцнення здоров’я і зниження рівня захворюваності сприяє тісна співпраця педагогів, медиків та батьків. Режим роботи дошкільного закладу – це система, в якій враховано пропаганду здорового способу життя серед дітей та батьків, забезпечення належного фізичного розвитку через створення відповідного рухового режиму, формування оздоровчих та культурно-гігієнічних навичок. Інструктор з фізичного виховання Чуніхіна В.В. добре володіє методикою фізичного виховання дошкільнят, будує роботу на принципах системності і наступності в роботі, чітко диференціює вимоги та шляхи співпраці з дітьми різних вікових груп . Фізичне навантаження не перевищує вікові можливості, збільшується помірно в межах анатомо-фізіологічних особливостей дітей. В роботі використовуються елементи методики М.Єфименка, ведеться облік та розробляються комплексні плани індивідуальної роботи з диспансерними та часто хворіючими дітьми. Належна увага приділяється питанню взаємодії з батьківським колективом щодо формування здорової особистості дошкільника, наданню якісної психолого-педагогічної допомоги сім’ям. Під керівництвом медиків вихователі використовують методи первинної профілактики захворювань. Після денного сну на дітей чекає ,,доріжка здоров’я”, виконують гігієнічну та корегуючу гімнастику.Як у заняттях з фізичної культури, так і впродовж всього дня (в ранкові та вечірні години, між заняттями, на прогулянках) проводяться з дітьми рухливі ігри та ігрові вправи; спортивні ігри та вправи ігрового характеру. Цілеспрямована робота дошкільного закладу з фізичного виховання, система оздоровчих заходів забезпечують якісну базову підготовку дітей до шкільного життя. Вихованці всіх груп відповідно віку, володіють основними рухами (стрибки, метання, лазіння) виконують різні види ходьби і бігу. Важливе місце в забезпечені достатньої активності дошкільнят займають прогулянки, пішохідні переходи, проведення спортивних свят та розваг, днів здоров’я.