Засади професійного розвитку науково-педагогічних працівників визначено ст. 59 Закону України «Про освіту», ст. 60 Закону України «Про вищу освіту», ст. 24 Закону України «Про фахову передвищу освіту».

Процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), умови підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління визначено Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Відповідно п. 3 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівниківдля забезпечення підвищення кваліфікації необхідно виконати завдання з:

• удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту (у разі його наявності);
• набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності та/або професії, та/або займаної посади;
• формування та розвитку цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної, інклюзивної, мовленнєвої компетентностей тощо.

Відповідно п. 6 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівниківформами підвищення кваліфікації є:

• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
• дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо.

Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації;
• стажування;
• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
  

  Відповідно до Методичних рекомендацій для професійного розвитку науково-педагогічних працівників, рекомендовані наступні напрямами підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників:

• розвиток професійних компетентностей (фахових методик, технологій тощо);
• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;
• створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами;
• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку;
• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна,  емоційно-етична компетентність;
• формування професійних компетентностей галузевого спрямування, опанування новітніми виробничими технологіями, ознайомлення із сучасним устаткуванням, обладнанням, технікою, станом і тенденціями розвитку галузі економіки, підприємства, організації та установи, вимогами до рівня кваліфікації працівників за відповідними професіями (для працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти);
• розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їх заступників).

Зазначений перелік напрямів підвищення кваліфікації не є вичерпним і може бути скорегований або доповнений відповідно до особливостей закладу освіти, структурного підрозділу, посад та професійних потреб науково-педагогічних працівників.

Протягом 2021 - 2022 навчального року в КЗ "ДНЗ (ясла-садок) № 155" КМР проходили курси підвищення  квіліфікації такі педагоги:

Лісова Олена Евгенівна: "Вихователі-методисти закладів дошкільної освіти", "Етико-формуючі ігри у ЗДО".

Василенко Юлія Вячеславівна: "Вихователі закладів дошкільної освіти, які не мають кваліфікаційної категорії", "Розвиток логічного мислення дітей дошкільного віку", "Сучасна література як інструмент впливу на розвиток творчого начала та самоусвідомлення дитини дошкільного віку", "Садочок - простір дружний до дитини".

Кирилюк Вікторія Миколаївна - "Розвиток логічного мислення дітей дошкільного віку", "Вихователі закладів дошкільної освіти, які мають кваліфікаційну категорію"

Сіплива Ольга Петрівна - Вплив мультфільмів на розвиток особистості дитини дошкільного віку".

Бабецька Олена Сергіївна - Вплив мультфільмів на розвиток особистості дитини дошкільного віку" , "Вихователі закладів дошкільної освіти, які мають кваліфікаційну категорію".

Павліченко Юлія валентинівна - "Булінг як груповий феномен: психопрофілактична робота з дитячо-учнівським колективом"

Важливі питання

• Педпрацівники ЗДО підвищують свою кваліфікацію згідно з Порядком не рідше одного разу на 5 років відповідно до спеціальних законів.

• Підвищення кваліфікації педпрацівниками ЗДО не рідше одного разу на 5 років є необхідною умовою проходження ними атестації у порядку, визначеному законодавством.

• Загальний обсяг підвищення кваліфікації педпрацівників ЗДО встановлюється його засновником, але не може бути менше ніж 120 годин на 5 років.

• Керівник, заступники керівника, керівник відділення, циклової, методичної комісії ЗДО, які вперше призначені на відповідну посаду, проходять підвищення кваліфікації відповідно до займаної посади протягом двох перших років роботи.

• Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, зокрема фізична особа-підприємець, що проводить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педпрацівників.

• Результати підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають відповідну ліцензію або проводять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання чи підтвердження.

• Усі інші суб’єкти підвищення кваліфікації потребують окремого визнання педрадою закладу освіти.

Форми й види підвищення кваліфікації

• Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна, заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

• Основними видами підвищення кваліфікації є навчання за програмою підвищення кваліфікації, зокрема участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

• Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

Програми підвищення кваліфікації

Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її:

• розробника;

• найменування;

• мету;

• напрям;

• зміст;

• обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС;

• форму підвищення кваліфікації;

• перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).

Планування підвищення кваліфікації

На I-му етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педрадою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Орієнтовний план оприлюднюється на інформаційному стенді закладу та на його вебсайті щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня 2021 року.

II-й етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік.

Інна Маніленко рекомендує роздати всім педпрацівникам, розпочинаючи з вересня, індивідуальний план розвитку професійної компетентності на навчальний рік, аби кожен педпрацівник самостійно планував підвищення своєї кваліфікації. У такий спосіб, він буде проходити різні сертифіковані заходи, онлайн-курси, які можна помічати у цьому плані.

Атестація педпрацівників

Чергова

• Здійснюється один раз на п’ять років.

• Обсяг підвищення кваліфікації встановлюється засновником, але не менше ніж 120 годин на 5 років.

• Вимога підвищувати кваліфікацію не розповсюджується на педпрацівників, які працюють перші 5 років після закінчення закладу вищої освіти.

Позачергова

• Не раніше ніж через 2 роки після присвоєння попередньої кваліфікаційної категорії.

• Проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії.

• Або за поданням керівника, педагогічної ради закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії.

Суб’єкти підвищення кваліфікації

Враховуючи те, що відповідно до Закону суб’єкт підвищення кваліфікації має спрямовувати свої зусилля на забезпечення та реалізацію освітнього процесу, основним питанням має стати вивчення, аналіз і оцінювання педагогічним працівником та педагогічною радою програм підвищення кваліфікації, якості наданих послуг та переліку очікуваних результатів, а не установчих документах юридичних осіб.

Результати ж підвищення кваліфікації педагогічного працівника в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб мають визнаватися окремим рішенням педагогічної ради.

Підвищення професійної компетентності працівників.